Головні теми кампанії «Молодь та Індустрія 4.0» та як краще їх розкривати

Кампанія «Молодь та Індустрія 4.0»,  що починається в кінці січня є дуже багатою на різні теми та їх акценти.  Відповідно, від того, які теми будуть головними в програмі обговорень круглих столів в регіонах, залежать і кінцеві результати. Водночас, ці теми не є абсолютно новими, як і підходи до дискусій – на платформі Industry4Ukraine ми ведемо цю практику з 2018. Отже, що варто взяти з минулого досвіду в ці нові EU Industry weeks – публікація акцентує на найбільш важливих речах.

Профілювання контексту – деталізація тем обговорень

Деталізація тем – підтем та їх вибір для обговорення на круглих столах – дійсно ключовий момент для визначення програми заходу. Фінальний перелік цих тем залежить, в першу чергу, від підготовки організаторів, де попередні обговорення мають вирішальне значення.

Запропонований далі перелік будується в стилі універсальної для подібних заходів декомпозиції: від обговорення викликів – до її прийняття, шляхом демонстрації конкретних рішень

  1. Отже, за основу та початок обговорень ми беремо виклики, що вже вказані в анонсі кампанії та її концепції. Це, цитуємо  –

    1) відтік кадрів та молоді з промисловості, 2) слабкий рівень підготовки молодих спеціалістів з урахуванням вимог 4ПР, 3) низька ефективність конкурентних стратегій промисловців у протидії цим явищам».

    Ці формулювання «не з неба впали», а є результатом численних аналітичних робіт, обговорень та дискусій за попередні роки в русі Індустрії 4.0 та АППАУ. Консолідація учасників кампанії навколо формулювань цих викликів, їх розкриття, фіксація причин, доповнення та розширення – є очевидно, блоком №1 дискусій заходів.

  2. Важливим на початку є фактаж та статистика в цій сфері дослідження – вони мають показувати, наскільки серйозними (значимим) є ці виклики, як їх розуміють різні категорії стейкхолдерів, та які дії – реакції на них вже присутні на ринку. Відповідно, з цією метою 24 січня запускаються 2 опитування – для молоді й для роботодавців, вони дадуть уточнену й можливу ширшу картину стану речей. Водночас, надіятись тільки на онлайн опитування не варто – як правило, вони корисні для фіксації – уточнення загальних тенденцій. Глибина та відношення стейкхолдерів набагато більше розкривається в персональних інтерв’ю та аналітичних роботах. Отже, організаторам важливо планувати ці дії до початку круглих столів.
  3. Одна з спільних ініціатив в цій аналітиці також вже сформована – Робоча група з 5+ університетів має завдання проаналізувати стан європейських політик в темі Skilling, Reskilling and Upskilling, порівняти з нашим станом, й розпочне свою роботу з 25 січня. «Де ми й де ЄС (розвинуті країни)» – традиційна тема наших кампаній в Індустрії 4.0, й бенчмарки які формуються, є важливими для пошуку орієнтирів та цілей для фінальної аженди. Зокрема, в нас буде демонстрація роботи Національного агенства кваліфікацій, які виконують проект 1-ий важливий проект про нові спеціальності в сфері Агро.
  4. Вивчення та демонстрація кращого українського досвіду – ще одна важлива тема, можна сказати, вже традиційна в наших заходах. Дещо узагальнюючи, не треба бути пророком, щоб прогнозувати наше відставання від розвинутих країн по більшості тем в цій кампанії. Натомість, демонстрація кращих вітчизняних практик є необхідною для висвітлення – саме такі речі мотивують, надихають та орієнтують нашу аудиторію. Тому, їх пошук та залучення носіїв цих практик має розпочинатись з 1-го дня кампанії. Власне, на рівні АППАУ ми вже це розпочали, й кілька великих промислових груп, а також партнерів – галузевих асоціацій вже прийняли наше запрошення, деталі згодом. Що також має бути в рамках кампанії – це розкриття досвіду ІТ-галузі, для нас очевидним є її лідерство в сфері залучення молоді та програм навчання.
  5. В аналізі та висвітлення європейських політик освітніх та навчальних програм, й також в демонстрації наших кращих практик є тема перепідготовки та перекваліфікації (п.3 та п. 4), окремим пунктом йде висвітлення наших програм університетів та коледжів. Ми знаємо, що багато університетів та коледжів ввели нові програми, і які вже прямо відносяться до Індустрії 4.0. Багато з них приймає учать в спільних європейських програмах. Водночас, загальна картина й те, наскільки ці програми є узгодженими з роботодавцями від промисловості, наскільки ці євро-проекти транслюються на українську реальність, якими є відгуки бізнесу тощо – залишається незрозумілим.
  6. Демонстрація ефективної співпраці ключових стейкхолдерів – освіти та науки, бізнесу, влади та експертного середовища – ще 1 тема, що потребує профілювання. Було б дуже добре, якби ці заходи продемонстрували наступний крок в нашій версії смарт-спеціалізації – а саме, демонстрацію (презентацію) конкретних планів та домовленостей між стейкхолдерами на 2022.  Тобто, «просто поговорити» в черговий раз про насущні проблеми в рамках європейських індустріальних днів – це можна було в 2018. В 2022, після всіх численних заходів по консолідації, які ми вже мали в регіонах Харкова, Запоріжжя, Миколаєва, Вінниці й, очевидно, інших недостатньо – пора демонструвати конкретні домовленості та проекти. Тут буде певний виклик для владних структур, адже прийдеться говорити щось більше, ніж «ми підтримуємо». «Як конкретно ви реагуєте на виклики та як ви підтримуєте кластерні та інші ініціативи бізнесу?» – це питання має бути в порядку денному круглих столів.
  7. Зрештою, демонстрація співпраці на рівні ЦОВВ, в першу чергу МОН та Мінцифри – є ще однією темою наших обговорень, й особливо це важливо для фінальної конференції 3 березня. Запрошення долучитись до кампанії до них направлені, але вибір тем, які тут виносяться на обговорення належить обговорювати, адже чимало наших спів-організаторів від бізнесу та кластерів мають з ними свої контакти й якісь плани.

Напрацювання минулого періоду – спадковість та крок вперед

Напрацювань минулого періоду на платформі Industry4Ukraine – реально багато. Від моделі смарт-спеціалізації, програми кластерного розвитку, програм експорту –  інтернаціоналізації, розвитку Центрів 4.0, – й до більш локальних ініціатив як створення регіональних ландшафтів Індустрії 4.0… – в кожній з цих ініціатив є точки дотику до кампанії, що планується. Відповідно, організаторам заходів варто базуватись на цих напрацюваннях, брати краще з них, а не «починати з нуля» чи робити вигляд, що раніше нічого не було. Ще краще – зробити крок вперед по тим ініціативам, які підіймались в минулі роки, але не отримали належної динаміки розвитку. До них відносяться

  • Створення регіональних ландшафтів Індустрії 4.0 (Харків, Запоріжжя): в контексті теми кампанії, тут особливо цікавими є питання обліку інновацій І4.0 по університетам, та розвитку молодіжних стартапів для промислових хайтек
  • Фіналізація середньострокових кластерних проектів розвитку: такі спроби були у всіх регіонах де діють кластери ІАМ, але ніяких конкретних домовленостей з місцевими владами щодо їх підтримки не відбулось.
  • Проведення регулярних технологічно-інноваційних днів: в 2022 ми бачимо тільки 1 запланований подібний захід, – в Києві, й то це завдяки проекту BOWI. Як щодо інших регіонів?

Цей перелік може бути продвженим, але ще раз – суть в тому, щоб брати краще з минулого періоду, дотичне до тем кампанії й виводити ці інціативи на новий рівень.

Що не входить в програму обговорень

Теми вище, це рекомендації про те, що варто обговорювати та вносити в програми круглих столів. Натомість, є й речі, які ми, з боку платформи Industry4Ukraine не рекомендуємо обговорювати в рамках цієї кампанії

  • «Підготовка та залучення робітників традиційних спеціальностей» – тема вітається, але важливо, що саме в ній буде звучати. Нас цікавлять в першу чергу, нові спеціальності. Тобто, обговорення навчальних програм для підготовки зварювальників в професійно-технічних коледжах звісно важливе. Але не для нашої кампанії! В даному прикладі нас набагато більше цікавить наявність програм підготовки операторів зварювальних робототехнічних комплексів. Тобто, ключовим для розділення «варто чи не варто» (включати в програму) є друге слово в назві нашій компанії – “Молодь та Індустрія 4.0″.
  • Маємо бути обережними з фокусом на програмах ІТ-сектору. Тобто, звісно, ми знаємо, що вони значно попереду й нам потрібно спільно краще сформулювати всі тези «ІТ як бенчмарк». Але деталізувати програми підготовки спеціалістів виключно для ІТ-галузі не має сенсу, коли ми говоримо про промисловість.  Так само, як і в прикладі вище, релевантність теми та дискурсу є ключовою ознакою чи включати в програму, чи ні. А щоб визначити «релевантно чи ні» кожен спікер для себе має, в першу чергу, дивитись на виклики, тобто, проблеми ринку. Як приклад, демонстрація якоїсь ІТ-програми в університеті Х без згадування промисловців як ключових стейкхолдерів, тільки посилює враження та сприйняття про відрив ІТ-галузі, її само-центричність й тому є нерелевантною до завдань кампанії. Навпаки,

    ми шукаємо приклади, коли ІТ-освіта спрямована й веде до кращих конкурентних позицій промислових акторів, або інших реальних секторів економіки і в цій країні.

    Наприклад, дуже цікавим для розгляду в кампанії є кейс освітніх програм «Прогрестех Україна» спільно з КПІ. Немає сумнівів, що ці програми назагал посилюють наш потенціал, експертизу та якість підготовки спеціалістів в сфері авіабудування. Але як це посилює вітчизняний потенціал цієї галузі («Прогрестех» – це по суті, центр експертизи компанії Boeing)? Попередній аналіз та відповідь на це питання й визначатиме, чи запрошувати «Прогрестех Україна» до виступів, чи ні.  Нас цікавить віддача від подібних програм не тільки для кінцевих замовників в США, але також і в десятках компаній цієї галузі в Україні. Натомість, однозначно релевантним є приклад миколаївського MDEM, які будучи також філією нідерландського DAMEN, стали ключовим актором Морського кластеру України й широко сприяють популяризації кращих євро-практик серед вітчизняних МСП в суднобудуванні.
    Нам потрібні саме такі приклади. Також, університети, які входять в нашу спільноту мають низку спільних напрацювань в освітніх програмах з великими міжнародними вендорами як Siemens, Schneider Electric, Festo та іншими, які є лідерами на українському ринку і на які є точно попит серед вітчизняних роботодавців. Очевидно, ці речі варто демонструвати, але коли вони стосуються нових навичок в Індустрії 4.0.

  • Приклади університетських чи інших програм за участю ЄС в сфері Індустрії 4.0, але які й досі ніяк не сполучені з українськими роботодавцями. Під «сполученням» мається на увазі доведення до інтересів конкретного бізнесу, конкретних вітчизняних роботодавців. Можна назвати сьогодні вже добрий десяток подібних програм, які йдуть під назвою «Індустрія 4.0» й коли питаємо університети «ну і де тут український роботодавець?» – відповіді немає. Іншими словами, ці круглі столи – чудова нагода знайти цю відповідь й комунікувати переваги таких програм.

 

Напрями дій та координація

Як зазвичай, щоб досягти консенсусу в комплексі подібних питань, ми йдемо шляхом кількох ітерацій. Тому для підготовки якісної програми круглих столів регіональним спів-організаторам та їх партнерам рекомендується

  1. Прийняти участь в спільних нарадах та загальному вебінарі, які плануються відповідно 25.01 та 28.01.
  2. Скоординувати свій план (рег. рівня) з залученими партнерами на основі основних очікувань, з яких формулюються цілі та завдання кожного заходу.
  3. Як перший крок локальної координації – включитись спільно в розповсюдження опитувань та залучення до них цільових аудиторій (з 24.01). А далі необхідно провести окремі внутрішні обговорення – визначити власні теми та програми заходів, узгодити додаткові заходи з підготовки (наприклад, інтерв’ю чи зустрічі з HR та керівниками провідних підприємств регіону).
  4. Запросити відповідних спікерів – узгодити з ними питання виступів та дискусій
  5. Включити своїх представників в РГ «Reskilling – Upskilling»
  6. За спільним узгодженням, знайти бюджети на підтримку окремих заходів, як відео-ролики (наприклад, серія інтерв’ю зі студентами чи роботодавцями).
  7. Кластерам спів-організаторам кампанії – підготувати до демонстрації спільні, й попередньо узгоджені плани дій чи проектів з найбільш зрілими стейкхолдерами, як ОДА та університети. Круглі столи – добра нагода для підписання меморандумів про співпрацю, в яких вже можуть фігурувати такі плани.